Юридична наука на Україні

До Жовтневої революції юридична наука на У. розвивалася головним чином в Київському, Львівському, Харківському і ін. університетах, де працювали крупні учені-юристи (М. Ф. Владімірській-буданов, Д. І. Каченовській, В. А. Незабитовский і ін.).

Радянська юридична наука УРСР почала розвиватися після Жовтневої революції як органічна частина єдиної радянської юридичної науки.

Величезну роль в становленні і розвитку юридичної науки зіграли праці До. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна, практична діяльність Леніна по будівництву Радянської держави і створенню радянського законодавства. Юридична наука створювалася в процесі будівництва радянського державного апарату, вироблення радянського законодавства, в боротьбі проти буржуазних концепцій, націоналістичних тенденцій, в процесі створення нової соціалістичної теорії має рацію.

В перші ж роки Радянської влади радянські юристи (Л. А. Маліцкий, А. І. Хмельницький, М. О. Рейхель, В. І. Слівіцкий, В. М. Гордон), викладачі правового факультету Харківського інституту народного господарства об’єдналися навколо журналу “Вісник Радянської юстиції” (орган Наркомюста УРСР і Юридичного суспільства УРСР), який теоретично узагальнював досвід радянського державно-правового будівництва, затверджував принципи марксистсько-ленінської ідеології і методології, освітлював актуальні проблеми молодої радянської правової науки. У лютому 1919 була створена АН УРСР, у складі якої було декілька комісій з питань має рацію.

В 1919-30 членами АН УРСР були вибрані українські учені-юристи Гордон (цивільне і вексельне право), В. Э. Грабарь (міжнародне право), Н. И. Палиенко (державне право) і ін. Ці учені, а також ін. створили в 20 – початку 30-х рр. праці, що зробили певний вплив на практику державно-правового будівництва в УРСР. У 1930 на базі правового факультету Харківського інституту народного господарства був утворений Український комуністичний інститут радянського будівництва і права (у 1937 реорганізований в Харківський юридичний інститут). В середині 30-х рр.
були створені юридичний факультет Київського університету, науково-дослідний інститут юридичних Наук (існував до початку Великої Вітчизняної війни 1941-45).

.

Найважливішу роль в розвитку юридичної науки зіграла ухвала ЦК КПРС від 5 жовтня 1946 “Про розширення і поліпшення юридичної освіти в країні”, на основі якої була проведена низка заходів, направлених на подальший розвиток юридичної освіти і правової науки в УРСР: організовані юридичні факультети в Одеському і Львівському університетах; у 1949 у складі Відділення суспільних наук АН УРСР створений як самостійна наукова установа сектор держави і права.

В 1969 сектор реорганізований в інститут держави і права АН УРСР. Ця установа розробляє проблеми історії держави і права СРСР, міжнародного права, вивчає державне право зарубіжних соціалістичних країн, теоретичні питання загальнонародної держави, соціалістичної демократії, зміцнення соціалістичної законності і ін. У інституті економіки промисловості АН УРСР створений відділ економіко-правових проблем.

Учені-юристи УРСР розширюють і заглиблюють вивчення і дослідження найважливіших теоретичних проблем Радянської держави і права в умовах розвиненого соціалізму і подальшого розгортання комуністичного будівництва, в центрі їх уваги – питання політичної організації радянського суспільства, вдосконалення державного і господарського управління, зміцнення державної і трудової дисципліни, підвищення ролі Рад депутатів трудящих, подальшого зміцнення соціалістичної законності і правопорядку.

Розширилися дослідження в області цивільного, земельного, колгоспного, трудового права, житлового і природоохоронного законодавства. Важливе місце в дослідженнях займають актуальні проблеми міжнародного права. Видані колективні праці: “Політична організація суспільства” (1967), “Історія держави і права Української РСР” (т. 1-2, 1967; на русявий. яз. – 1976); роботи: П. Е. Недбайло “Застосування радянських правових норм” (1960), Б. М. Бабия “Українська Радянська держава в 1921-1925 рр. ” (1961), В. М. Терлецкого “Ради депутатів трудящих Українською РСР в період будівництва соціалізму” (1966), А. П. Таранова “П’ятдесят років Союзу РСР” (1972), В. У.
Цветкова “Ленінська наука організації праці і управління” (1969), Я. М. Брайнина “Кримінальний закон і його застосування” (1967), П. С. Матышевского “Уголовноправовая охорона соціалістичної власності в Українській РСР” (1972), В. М. Корецкого “Декларації має рацію і обов’язків держав” (1962) і ін. Важливі праці створили також В. А. Бабкин, М. І. Бару, З. Н. Ландкоф, І. І. Лукашук, В. До. Мамутов, Р. До. Матвєєв, Е. Ф. Мірошник, В. І. Шевців, В. В. Сташис і ін.

.

Учені УРСР працюють в тісному контакті із спорідненими ним організаціями АН СРСР і ін. установами Москви. Українські учені беруть участь в розробці найважливіших правових проблем і підготовці колективних праць, здійснюваних інститутом держави і права АН СРСР, в діяльності Наукової ради АН СРСР з проблеми “Закономірності розвитку держави, управління і права”, журналу “Радянська держава і право”. Видається спеціальний юридичний журнал “Радянське право” (з 1922).

Джерело: pseudology.org


0 Відгуків на “Юридична наука на Україні”


  1. Немає коментарів

Залишити відгук