Співвідношення юридичної практики з юридичною освітою і юридичною наукою

Юридичну практику слід відрізняти отюрідічеського утворення і від юридичної науки, хоча вони знаходяться ворганічеськом взаємодії і взаємовпливі.

Юридична освіта – системаюрідічеськіх знань, поглядів, переконань, здобутих в результаті навчання ісамообразованія.

Завдання професійного юрідічеськогообразованія – навчити студентів юридичної технології, умінню розібратися вструктуре юридичного (позитивного) права, способах юридичної техніки, рішенню на цій основі питань юридичної кваліфікації. Навчання юрідічеськойтехнике і технології надзвичайно важливе, оскільки обумовлене социальнимназначенієм юридичної професії. Проте головна мета полягає у формірованіїміровоззренчеськой позиції юриста, яка грунтується на сприйнятті, осознаніїі осмисленні всього багатства юридичної думки і правового досвіду, накопленногочеловечеством.

В Україні склалася специфічеськаяуніверситетськая система підготовки юристів широкого профілю, котораяєдінообразно реалізується в різних університетах, академіях, інститутах.Єдність цієї системи не руйнується існуванням спеціальних учебнихзаведеній, головним чином в системі МВС або СБУ і інших відомств.

Система юридичної освіти в Україневключаєт в себе державні і недержавні (приватні) юрідічеськієучебниє заклади. Фахівці для здійснення государственно-властнихфункций (працівники прокуратури, судів і інших органів юстиції) готуються восновном в державних вузах. Підготовка фахівців для сфери частногоправа, працівників юридичних служб, комерційних організацій ведеться вгосударственних і приватних вузах. Вузи міністерств і відомств готовятпрофессионалов для специфічних сфер державної діяльності (МВС, СБУ, МЗС і ін.).

Державні учбові заклади осуществляютобученіє як на бюджетній, так і на платній (договірною) основі. Коммерчеськієучебниє заклади, що надають освітні послуги, винні битьпроліцензіровани по учбовій спеціальності – юриспруденція, а такжеаккредітовани по цій спеціальності. Акредитація дає право вузам на видачувипуськникам дипломів державного зразка, що має важливе значення для іхпоследующего працевлаштування.

Історично склалося декілька правовихшкол в Україні (Харківська – на базі Національної юридичної академії, Київська – на базі юридичного факультету Національного університету ім. Т.Г.Шевченко, Львівська, – на базі юридичного факультету Львівського університетаїм. И.Я. Франко, Одеська – на базі юридичного факультету Одесськогоуніверситета ім. И.И. Мечникова).

Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого (у минулому – Харківський юридичний інститут, потім -Украинская юридична академія) є найбільш великим в Україні висшимучебним юридичним закладом, який функціонує як самостійне с1920 роки. Витоки його становлення слід шукати в юридичному факультетехарьковського університету (створений в 1805 році). Студенти Национальнойюрідічеськой академії (таким статусом наділена в 1995 році) овладеваютразлічнимі юридичними дисциплінами і щорічно поповнюють кадри государственнихи правоохоронних органів, а також підприємницьких структур.
Важнейшейзадачей академії є підготовка висококваліфікованих професіоналів -юристов для судебно- прокурорських і слідчих органів, органів юстиції, апарату державного управління, правових служб підприємств, установ, організацій, заснованих на різних формах власності, професіоналів, коториєвладеют новітніми досягненнями вітчизняної і зарубіжної науки, виховані вдухе високої моралі, глибоко освоїли загальнолюдські цінності, способнистроїть демократична правова незалежна держава в Україні і реальнообеспечивать має рацію і свободи громадян.
У складі академії є Інстітутподготовки кадрів для органів прокуратури (створений в 1995 році на базепрокурорсько – слідчого факультету), факультети: господарський – правовою, слідчий – криміналістський, юстиції, служби безпеки, воєннойюстіциі.

.

Юридичний факультет Київського национальногоуніверситета ім. Т.Г. Шевченко функціонує з 1835 року. Нині осуществляєтсяподготовка юристів таких спеціальностей: конституционно-правовой,гражданско-правовой, господарсько-правовою, кримінально-правовою, прав людини, права соціального захисту, криміналістського, теорії (філософії) має рацію.

Юридичний факультет Львовськогогосударственного університету ім. И.Я. Франко функціонує з 1661 року (спереривамі). Нині при підготовці юристів звертається особлива увага напреподаваніє таких актуальних проблем: права людини і правова держава, конституційні основи місцевого самоврядування, трансформація гражданськогозаконодательства до ринкових відносин.

Одеська державна юрідічеськаяакадемія ім. И.И. Мечникова створена ухвалою Кабінету Міністрів Україниот 2.12.1997 року (раніше – Юридичний інституту Одеського государственногоуніверситета, створений в 1993 році на базі юридичного факультету етогоуніверситета). На трьох факультетах (державного будівництва іуправленія, правосуддя і правової роботи в народному господарстві, прокурорський -следственном) готуються фахівці, які можуть працювати, зокрема, ворганах державної влади і управління, Прокуратури, МВС, юстиції, митниці, в юридичних службах господарських органів, в комерційних структурахи ін.

Відкрили двері для навчання немало новихучебних закладів в центрі і в окремих областях країни: юридичний факультеткиево-могилянськой академії, факультет нотаріату а Київському інституті туризму, економіки і права, юридичні факультети із спеціалізацією підготовки юрістовв Донецьком (економіко-правовий факультет Донецького государственногоуніверситета працює з 1981 року і готує фахівців господарський -правовой спеціалізації), Чернівецькому і інших державних університетах, атакже в Педагогічних вузах. Так, при Харківському Педагогічному університетєїм. Р. З.
Сковороди успішно функціонує Інститут економіки і права, в составекоторого – економічний і юридичний факультети. Багато з великих – ліцензірованнихи акредитованих – учбових закладів мають свої філіали в інших містах.

.

В 1993 році розроблена і утвержденаконцепция відомчої освіти в системі МВС України (зокрема -Концепция системи підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України іразвітія відомчої системи освіти), яка грунтується на такихопределяющих початках:

1.быть одним з головних напрямів кадрової політики Мвдукраїни;

2. задовольняти потреби останнього в соответствующихспециалістах;

3.быть органічною ланкою державної образовательнойсистеми України і відповідати її вимогам;

4.иметь динамічний характер відповідно ізмененіямзапросов суспільства і держави, враховувати не тільки потреби сегодняшнегодня, але і перспективу їх розвитку.

За подальші три роки цю программуудалось виконати повністю. За цей короткий проміжок часу началіфункционіровать вищі учбові заклади системи МВС в Харкові, Дніпропетровську, Луганську, Донецьку, Запоріжжі, Одесі, Львові і ін. Вчастності, в Дніпропетровську відкрила двері для навчання юрістов-специалістовтаможенная академія. Нині у вузах МВС навчається одночасно більш 37слушателей і курсантів (на денній і заочній формах навчання) по 16специальностям. Тільки на п’яти факультетах Національної академії внутрішніх делукраїни (Київ) одночасно навчається більше 8 тис.
слухачів і курсантів; дветисячи працівників керівного складу з практичних підрозділів ежегодноповишают свій професійний рівень.

.

У вузах системи МВС України осуществляєтсяподготовка по всіх необхідних напрямах роботи органів внутрішніх дел:борьбы з організованою злочинністю, кримінального розшуку, слідства, защитиекономіки від злочинних посягань, служби експертів-криміналістів, участковихинспекторов міліції, Державної автомобільної інспекції, Государственнойпожарной охорони, психологів, пенітенціарної системи і ін. Окрім массовихпрофессий у вузах МВС почали навчати і таким новітнім спеціальностям, какадміністратівний менеджмент, інформаційні системи в менеджменті і ін.

Крім того, в системі утворення Мвдукраїни є вищі установи пожежно-технічного профілю – Харківський ічеркасській інститути пожежної безпеки.

Головна мета навчання у вузах МВС:

1.обеспечить необхідна кількість фахівців содінаково високим рівнем підготовки;

кожен молодий фахівець повинен уміти з першого трудовогодня виконувати покладені на нього функціональні обов’язки в повному об’ємі, ане “доучуватися” в ході служби.

Кінцева мета навчання у вузах МВС -повысить імідж випускника на світовій арені до рівня вищих еталонів. Вразвітих країнах, напр., США, патрульний має вищу юридичну освіту, оскільки в його обов’язки входить особисте оформлення необхідних матеріалів оправонарушеніях і передача їх до суду. Переадресація іншому поліцейськомуоформленіє цих матеріалів не практикується.

В Україні успішно функціонують АКАДЕМІЇСБУ, Інститути управління і інші спеціалізовані вищі учбові заклади.

За наявності єдиної специальности”юриспруденция” і професій “юрист” було б целесообразнимвесті підготовку фахівців з видів діяльності. Бажано ввестіуточненниє кваліфікації фахівців в рамках спеціальності “юриспруденция”,напр., юрист – фахівець з державного управління, юрист – фахівець пофинансово-економічної діяльності, юрист-фахівець з міжнародного права, юрист – фахівець з правоохоронної діяльності і ін., з последующейспециалізацией по конкретному напряму юридичній діяльності (адвокатура, нотаріат, суд, прокуратура, слідство і ін.).

Зростання числа вищих і середніх учебнихзаведеній в Україні – об’єктивний процес, пов’язаний з реорганізацією обществаї держави у напрямі розвитку ринкових відносин, построєніянезавісимого української держави. У цих умовах природним являєтсявозростаніє попиту на юриста-фахівця.

Притока тих, що поступають в юридичні вузивозрос. Молоді люди, вибираючи юридичну професію, керуються різними мотивами.Одні щиро прагнуть сприяти зміцненню законності і правопорядку всвоєй країні, інших привертають матеріальні блага і перспективи определеннойобеспеченності, треті поступають на юридичну службу, щоб удовлетворітьсвої авантюристські схильності, прагнення до володіння владою. У числеоснованій, стимулюючих обрання юридичної професії, істотна рольпрінадлежіт чиннику її престижності.

Важливе, щоб вибір юридичної професії билпродіктован не міркуваннями вигоди, а покликанням, прагненням постічьглубінниє основи має рацію, захищати має рацію і свободи громадян, профессиональнобороться з порушниками законності, укріплювати правопорядок в державі. Юрістдолжен любити свою професію, мати прагнення осягнути її досконало відповідно своїй спеціалізації, володіти схильностями до роботи з людьми іжеланієм надавати їм допомогу, переживати за їх долі, бути поряд з ними.

Юридична наука – система знань обоб’ектівних закономірностях розвитку держави і права, їх місці і ролі вобщественной життя. Основне призначення юридичної науки – бути научниморієнтіром для практики государственно- правового будівництва на основепознанія і усвідомленнях відповідних суспільних процесів і явищ.

Основним науково – дослідженням центромправових досліджень в системі Національної Академії наук України являєтсяїнстітут держави і права ім. В. Н. Корецкого (створений в 1949 році на основесектора держави і права АН УРСР, заснованого в 1949 році) Главниєнаправленія наукових досліджень цієї установи – теоретичні і прікладниєпроблеми побудови України як незалежного, демократичного і правовогогосударства.
Важливе місце займають дослідження історії держави і праваукраїни, її сучасна правова система, роль закону і права в регулірованіїобщественних відносин, ефективності реалізації поточного законодательства,государственно- правового будівництва, має рацію і свобод людини і громадянина, організації державного управління, правових основ господарювання вусловіях ринкової трансформації, актуальних проблем цивільного, трудового, екологічного і аграрного права.
Тут досліджуються також проблеми судебнойреформи в Україні, боротьби з організованою злочинністю, питання международногоправа і зовнішньополітичній правосуб’єктності України як повноправної членамеждународного співпраці держав.

.

Інститут держави і права України іздаєтежегодник “Правова держава” і є одним із співвидавців журнала”Право України”. Згідно ухвалі Президії Национальнойакадемії Наук України тут проводиться робота з підготовки і ізданіюмноготомной “Юридичної енциклопедії”.

Чималий внесок у розвиток отечественнойюрідічеськой науки вносить Інститут законодавства Верховної Ради України, Українська Академія державного управління при Президентові України.

Інститут законодавства Верховної Радиукраїни (створений в 1994 році) є самостійним науково -исследовательским і прикладною державною установою в структурі аппаратаверховной Ради.

Його головними завданнями є:

участь в проведенні фундаментальних і осуществленіїпрікладних досліджень у сфері державного управління суспільством ізаконопроєктних робіт, координація участі наукових установ і другихорганізаций в законотворчій діяльності Верховної Ради;

розробка концепції розвитку законодавчої системиукраїни і проектів програм законодавчої діяльності Верховної Ради;

аналіз практики застосування законів і ефективності іхдействія, розробка пропозицій по удосконаленню текущегозаконодательства України;

порівняльні дослідження систем законодавства другихгосударств, а також оптимальних шляхів зближення національного законодательствас зарубіжним законодавством і міжнародним правом;

розробка найважливіших законопроектів, здійснення наукове -практической експертизи окремих законопроектів;

надання наукове – методичній допомозі в осуществленіїзаконодательной і контрольній діяльності постійним комісіям Верховної Радиукраїни;

участь в підготовці до видання Верховною Радой Українизаконодательних актів і спеціальної юридичної літератури.

Правові дослідження проводяться в региональныхнаучно-дослідницьких інститутах Національної академії наук Укоаїни, напр.,в Інституті економіко-правових досліджень (м. Донецьк) і ін.

Конкретний внесок у розвиток науки вносять инаучно-дослідницькі інститути судових експертиз (Київ, Львів, Донецьк, Одеса, Харків), які є органами Міністерства юстиції України, атакже Центр правової реформи і законопроєктних робіт при Міністерстві юстіциіукраїни і ін.

Навколо освітніх юридичних закладів(Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, юрідічеськієфакультети Київського, Львівського університетів, Український інстітутмеждународних відносин при Київському національному університеті ім. Т.Г.Шевченко, Юридичний інститут Одеського державного університету ім. И.И.Мечникова і ін.) сформувалися наукові школи, в яких працюють більшість учених- юристів.

Наукова діяльність в стінах вузів создаєтособую інтелектуальну атмосферу, сприятливу для творчого ростапрофессорско-викладацького персоналу і молодої наукової зміни. Результатиетой діяльності оформляються у вигляді публікацій (монографій, статей, повідомлень, тез доповідей) в органах друку і дисертацій на отримання вчених ступенів.

Слід зазначити вагомий внесок в разработкунаучних проблем, в удосконалення законодавчого і в целомнормотворчеського процесу, правопріменітельной практики, у формірованієдемократічеськой правової політики України профессорсько-преподавательськогосостава Національної Юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Здесьпроводятся значні дослідження по фундаментальних і прикладним проблемамправоведенія, розробляються проекти законів і інших нормативних актів, проводяться наукові експертизи проектів нормативних актів різного рівня.
Учениєакадемії надали дієву допомогу в підготовці Конституції України 1996 року, входять в робочі групи по підготовці нових кодексів і інших законодательнихактов, багато зробили для відробітку Концепції судової реформи в Україні, атакже Концепції юридичної освіти у Вітчизні.

.

Чималий внесок у розвиток юридичної наукивносят відомчі учбові заклади. До них відносяться Національні академіявнутренніх подів, Університет внутрішніх справ, Інститут підготовки кадрів Службибезопасності України і ін.

Національна академія внутрішніх справ України(Київ) не тільки найбільший в Європі міліційний учбовий заклад, але іведущий навчально-методичний науковий центр серед установ просвещеніяправоохранітельного профілю в державі. Національна академія внутрішніх делвносит істотний внесок у розвиток фундаментальних і прикладних ісследованійправа і державознавство. На базі академії діє Межведомственныйнаучно-дослідницький центр з проблем боротьби з організованнойпреступностью.
Національна академія внутрішніх справ України є ведущейорганізацией по експертизі кримінології законопроектів, коордінатороммеждународной програми по боротьбі з розповсюдженням наркотиків і употребленіємнаркотічеськіх речовин.

.

Наукові дослідження успішно проводятсяпрофессорско-викладацьким складом всіх державних і коммерчеськіхюрідічеськіх вищих учбових закладів України.

Вищою науковою установою, коордінірующимнаучниє дослідження в області юриспруденції, є Академія правових наукукраїни (створена в 1993 році). Її основними завданнями є:

-комплексное розвиток правової науки, проведенієфундаментальних і прикладних досліджень в області держави і права;

-научное забезпечення правотворчої деятельностігосударственних органів, вивчення і узагальнення механізмів реалізації актовзаконодательства;

-определение пріоритетних напрямів побудови правовогогосударства, наукове забезпечення здійснюваних реформ, підготовка рекомендацийв відношенні удосконалення органів державної влади;

-формирование правосвідомість громадян, розвиток юрідічеськогообразованія в країні і ін.

Академіки і члени-кореспонденти етойакадемії внесли і вносять величезний внесок до успішного і ефективного проведеніїправової реформи в Україні, у вдосконалення її законодавства, в теорію іпрактіку конституційного будівництва, у формування правовою системимолодого держави в цілому. Її друкарський орган – “Вісник Академіїправових наук”: на його сторінках публікуються наукові статті академиков,членов-корреспондентов і інших учених з актуальних проблем теорії і практікиреформірованія правової системи України, вітчизняної історії держави, має рацію, політичній і правовій думці.

У складі Академії правових наук України успішно работаютнаучно-дослідницькі інститути: Науково-дослідний інститут ізученіяпроблем злочинності; Науково-дослідний інститут приватного права іпредпрінімательства.

Науково-дослідний інститут приватного права іпредпрінімательства Академії правових наук України був створений по порученіюкабінета Міністрів України від 30.12.1996 року на базі Центру ісследованійпроблем підприємництва і менеджменту, що діє у складі НАН України сдекабря 1992 року.

Основним напрямом наукової деятельностіїнстітута є проведення комплексних фундаментальних і прікладнихисследованій з питань:

методологічні основи теорії приватного права;

методологічні і теоретичні проблеми систематізациізаконодательства у сфері підприємництва;

становлення і розвиток інституту приватної власності вукраїне;

проблеми формування і функціонування механізмаїспользованія має рацію в приватному секторі економіки України;

проблеми формування і функціонування механізмагосударственного регулювання підприємницької діяльності в Україні.

Можна назвати ще немало успешнофункционірующих центрів наукових досліджень в області юриспруденції в Україні.

Відмінності юридичної науки і юрідічеськогообразованія один від одного і від юридичної практики не виключають, апредполагают їх тісний зв’язок з юридичною практикою. Юридична наука обеспечиваєтюрідічеськую практику новими висновками і рекомендаціями, а юрідічеськоєобразованіє – компетентними і ерудованими кадрами.

Механізм зв’язку юридичної практики, юридичної освіти, юридичної науки здійснюється в правовому полегосударства і обумовлений потребами розподілу праці.

Джерело: vuzlib.net


0 Відгуків на “Співвідношення юридичної практики з юридичною освітою і юридичною наукою”


  1. Немає коментарів

Залишити відгук